НОВИНИ АСОЦІАЦІЇ:

Мережі супермаркетів не готові ставати АЗС


Наявність АЗС стала нормою для багатьох крупних мереж супермаркетів у США, Великобританії, країнах Західної Європи тощо. Станція виконує дві функції: задовольняє потребу клієнта в пальному та приносить більший прибуток, хоч і вимагає більших витрат. В україні більш популярний формат наявності супермаркета при АЗС, коли функція заправки пальним відходить практично на другий план. За статистикою, автозаправна станція біля супермаркету продає вдвічі або навіть утричі більше пального, ніж інші гравці ринку. Однак українські мережі гіпермаркетів поки не готові розвивати продажі пального, оскільки вбачають у цьому бізнесі чималі репутаційні та безпекові ризики.


АЗС при супермаркетах є в багатьох куточках світу – в країнах Західної Європи, США, Австралії, Великобританії тощо. В Польщі, ринок пального якої найбільше подібний до українського, великі ритейлери також давно зайшли на роздрібний ринок пального, щоправда, поки не масово. За даними польської галузевої асоціації POPiHN, станом на початок 2021 р. супермаркети володіли 187 АЗС, що становило 2,5% від їхньої загальної кількості в країні.


У Великобританії, наприклад, присутність гіпермаркетів на ринку АЗС дуже відчутна. Вони керують 1,5 тис. станцій, що становить майже 18% від ринку, зазначається в останньому річному звіті британської асоціації продавців пального Petrol Retailers Association (PRA). За обсягами продажів пального АЗС супермаркетів завжди сильно випереджають усіх інших гравців – і відомі нафтові бренди, і незалежних гравців. Стратегія дуже проста: супер- та гіпермаркети – це місця, що приваблюють великий потік споживачів. Оскільки пальне для них – непрофільний товар, то вони продають його з мінімальною націнкою. Комбінація низьких у порівнянні з конкурентами цін та великого трафіку автомобілів робить свою справу. За інформацією PRA, на АЗС супермаркетів припадає майже 44% від усіх роздрібних продажів пального в Великобританії, а кожна така станція проливає в середньому 29 м³/добу. Для порівняння: АЗС відомих нафтових компаній на кшталт BP та Shell, які володіють НПЗ та є виробниками нафтопродуктів, продають у середньому 13,2 м³/добу, а станції дилерів (компаній, що купують пальне на гуртовому ринку і керують АЗС під різними брендами) – 6,8 м³/добу. Тобто кожна АЗС супермаркетів працює приблизно в два з половиною рази ефективніше, ніж станція, брендована в кольори BP.  


Якщо перетворити АЗС на гіпермаркет неможливо (забракне місця), то почати продавати пальне на парковці біля «Ашану» чи «Епіцентру К» – цілком реально. Гіпермаркети часто заходять у суміжні або й непрофільні для себе види підприємницької діяльності. Наприклад, «Епіцентр К» все більше відходить від формату класичного будівельного магазину. Зокрема, мережа почала продавати продукти харчування, відкривати в своїх приміщеннях їдальні, ресторани тощо (до речі, витративши на фудкорти чималеньку суму). Почати торгувати пальним або оформити співпрацю з якоюсь мережею АЗС було б логічним кроком, адже це і додаткова послуга, і прибутковий бізнес.


Оператори гіпермаркетів кажуть, що інтерес до них з боку власників АЗС є. Наприклад, у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» говорять, що періодично отримують запити і пропозиції від гравців ринку нафтопродуктів, які бажають виступити орендарями земельних ділянок та реалізовувати там свої товари і послуги. «В цілому потенціал для таких проєктів на наших ділянках є, однак переваги такого співробітництва для нас неоднозначні, адже додатковий прибуток від оренди ділянок у більшості випадків досить невисокий і неспівставний з інвестиціями, необхідними з боку “МЕТРО Кеш енд Кері Україна”, – розповідають у мережі. – Окрім того, присутні репутаційні, екологічні, безпекові та інші ризики для нашої компанії у разі, якщо потенційний партнер-орендар надаватиме неякісний сервіс».


Приблизно так саму позицію має й «Ашан Україна». У Франції та інших країнах Європи Auchan успішно працює на ринку пального: і продає його самостійно на власних АЗС біля супермаркетів, і відкриває свої крамниці міського формату або convenience store при станціях сторонніх брендів. Утім, в Україні «Ашан» здебільшого не володіє земельними ділянками та приміщеннями, де розташовані їхні гіпермаркети, а орендує їх. Уже цей факт, очевидно, ускладнює відкриття АЗС на парковках поруч із магазинами компанії.


У мережі «Епіцентр К» аналізували можливість розміщення АЗС поруч зі своїми торговельними центрами. «Дійсно, розміщення АЗС у структурі гіпермаркетів – досить поширена практика серед ритейлерів у європейських країнах та США, однак вона й досі не реалізована жодним із вітчизняних гравців сфери роздрібної торгівлі, – каже генеральний директор групи компаній “Епіцентр К” Петро Михайлишин. – Це не є ані добре, ані погано, адже світ розвивається дуже динамічно. Багато рішень, які мали розмах та високу затребуваність серед споживачів у розвинутих країнах, починають втрачати свою актуальність ще до того, як потрапити на наш ринок. На їхнє місце приходять нові, більш прогресивні рішення, і ми, безсумнівно, будемо першими, хто залучатиме їх в Україну». Окрім цього, в «Епіцентр К» вважають, що управління автозаправними станціями – специфічний та вузький тип діяльності. «Тому, якщо говорити про мережу “Епіцентр”, то охоплення непрофільної галузі діяльності призведе лише до розпорошення сил компанії, що ми вважаємо недоцільним», – зазначив Петро Михайлишин.


Усі мережі гіпермаркетів, як один, кажуть про те, що ринок нафтопродуктів відлякує репутаційними та безпековими ризиками, і що вони готові розвивати бізнес зарядки для електромобілів. «Декларуючи sustainable- та еcofriendly-підхід у бізнесі та вже протягом декількох років активно розвиваючи такі проєкти на територіях ТЦ, як станції сортування сміття, альтернативні типи пакування, відповідальне поводження з харчовими відходами та зарядні комплекси для електромобілів, ми намагаємося зменшити СO2 footprint і бути послідовними у цьому, в першу чергу – для наших клієнтів», – кажуть у «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». В компанії додали, що зарядні станції різної потужності працюють на паркувальних майданчиках 14 із 23 ТЦ «METRO», а їхніми операторами є різні компанії, серед яких Yasno, TOKA і «Електро-Україна».


Певним чином будівництву АЗС поряд із громадськими забудовами запобігає і чинне законодавство України, кажуть у «Епіцентр К». «Зокрема необхідно оформити об’ємний пакет дозвільних документів, однією із вимог якого є встановлення санітарно-захисних зон у радіусі до 60 м від баків, де зберігається пальне», – розповідає Михайлишин. За його словами, такі обмеження суттєво лімітують можливості розвитку територій торговельних центрів компанії у майбутньому.


В той же час, видаэться логічним, щоб саме котрась із мереж супермаркетів чи гіпермаркетів стала флагманом реалізації нового проекту з будівництва автоматичних 

АЗС, де розрахуватися за пальне можна буде прямо в терміналі, встановленому на паливороздавальній колонці (ПРК). Великі мережі АЗС не зацікавлені в розвитку такого сегменту. У них своя стратегія: будувати великі АЗС і намагатися затягнути клієнта до крамниці, де він вип’є кави, перекусить, зробить якісь щоденні покупки. У більшості супер- та гіпермаркетів уже є все, щоб привабити відвідувача, включно з пропозицією фастфуду. Їм залишається лише почати продавати пальне. Для цього навіть необов’язково будувати традиційну АЗС і закопувати в землю резервуари для нафтопродуктів - цілком достатньо обійтись модульною станцією.


За матеріалами видання НАФТОРИНОК